Як ізоляція інтернету в Росії позначиться на криптовалюте? Думки експертів

У квітні Держдума РФ і Рада Федерації схвалила законопроект про «Забезпечення безпечного і сталого функціонування» інтернету на території Росії — більш відомий як закон про суверенне інтернеті. Автори законопроекту, сенатори Андрій Клішас, Людмила Бокова і депутат від ЛДПР Андрій Луговий, стверджують, що його мета — захистити російський інтернет від міжнародних кіберзагроз.

Противники законопроекту вважають, що таким чином влада лише закручує гайки і душить свободи. Разом з експертами разобремся, як суверенний рунет буде реалізований з технічної точки зору і як прийняття законопроекту позначиться на російському криптосообществе.

Суть законопроекту про суверенне рунеті

За задумом авторів, законопроект повинен захищати Росію від зовнішніх кіберзагроз, а просто так відключати росіян від світового інтернету ніхто не збирається. Але якщо нас позбавлять доступу до зовнішніх сервісів або трапиться кібератака, то російський інтернет зможе працювати незалежно (в ізоляції) від всесвітньої мережі. Від яких саме загроз влади збираються захищати інтернет країни, ніхто не знає — в законопроекті про це не йдеться.

Для виконання законопроекту знадобиться спеціальне обладнання фільтрації трафіку і блокування заборонених ресурсів (DPI), яке повинні будуть встановити всі оператори. Пристрої будуть визначати джерело трафіку і при необхідності обмежувати «доступ до ресурсів із забороненою інформацією не тільки з мережевих адресах, але і шляхом заборони пропуску трафіку», тобто блокувати будь-які мережеві ресурси. Яким буде це обладнання і вся система буде працювати, поки невідомо.

Обладнання буде функціонувати тільки при зовнішній загрозі. У цьому випадку управління всім рунетом перейде до Роскомнагляду, який і буде включати і вимикати доступ до зарубіжних серверів і сайтів. Коли погроз немає, провайдери зможуть користуватися власним обладнанням. Витрати на нього має компенсувати держава — на це витратять до 30 мільярдів рублів одноразово і ще десятки мільярдів рублів кожен рік на компенсації в разі порушення роботи мережі. При цьому для провайдерів, власників технологічних мереж та інших ключових гравців інтернет-ринку передбачено навчання для придбання практичних навичок».

Для управління всією системою створять новий орган у складі Роскомнадзора — Центр моніторингу та управління мережею зв’язку загального користування. Він буде вишукувати загрози, керувати крипто-обороною і передавати операторам вказівки через спеціальні засоби зв’язку. Щоб зробити рунет ще автономнее, Роскомнадзор створить національну систему доменних імен, в якій буде головним, і вітчизняну криптографію, обов’язкову для сайтів держзакупівель і держпослуг.

Законопроект повинен дозволити Роскомнагляду легко і швидко блокувати сайти і цілі канали трафіку і навіть ізолювати інтернет. Він міг робити так й раніше, але зараз весь процес складніше (треба звернутися до провайдера), а самі блокування менш точкові. Закон поки що не прийнято — його ще має підписати президент. При позитивному рішенні він набуде чинності з 1 листопада 2019 року, а норми про національну систему доменних імен та вітчизняної криптографії стануть обов’язковими з 1 січня 2020 року.

Що не так з законопроектом?

Концепція законопроекту, його доцільність, а також технічна реалізація викликають питання майже у всіх експертів і гравців ринку. Здається, що законодавці не дуже добре розбираються в тому, як влаштований сучасний інтернет. Наприклад, законопроект розкритикували експерти робочої групи «Зв’язок і IT» Експертної ради при уряді РФ. Колишні співробітники Мінкомзв’язку, інсайдери видання «Новий час», назвали законопроект «даремно витраченими коштами» і закликали «не переживати, що щось вийде».

Головні претензії до законопроекту:

• Незрозуміла причина його створення. Навіщо робити суверенною весь рунет, якій ніщо не загрожує? Якщо влада вважає, що якісь важливі вразливі сайти, набагато простіше і дешевше було б попрацювати над їх безпекою. Те ж саме стосується і розробки національної доменної системи — незрозуміло, навіщо вона потрібна. Борис Едидин, член Комісії з правового забезпечення цифрової економіки при Московському відділенні Асоціації юристів Росії та експерт Інституту розвитку інтернету, вважає, що в цілому логіка законодавця полягає в тому, щоб мати можливість відслідковувати весь інтернет-трафік в російському сегменті мережі.
• Незрозуміло, хто буде компенсувати бізнесам збитки, які можуть спричинити блокування. Законопроект передбачає, що блокування принесуть складності і збитки користувачам і бізнесу, але хто буде за них відповідати — неясно. В тексті лише сказано, що це будуть не оператори зв’язку. Але держава теж навряд чи стане розщедрюватися — збитки від наслідків блокування Telegram ніхто і не думав компенсувати. А простої рунета — це втрачені мільярди рублів в день.
• Величезні витрати. Реалізація проекту, за різними оцінками, коштуватиме близько 30 мільярдів рублів одноразово і десятки мільярдів рублів щороку.
• Незрозуміло, як саме буде реалізований законопроект. Положення законопроекту в сьогоднішній редакції дуже обтічні — під них можна підігнати будь-яку інтерпретацію. «Раз немає чітких формулювань, то закон в будь-якому випадку можна здійснити і навіть відзвітувати про успішне його втіленні», — іронічно зауважив Дмитро Лицентов, директор ТД Галерея.

Анастасія Расторгуєва, адвокат, к. ю.н., керуючий партнер Колегії адвокатів Москви «Барщевський і Партнери», теж зазначила, що поки технічних положень в законопроекті немає. У ньому присутній лише відсилання на те, що правила буде затверджувати Уряд РФ.

Євген Дружинін, провідний експерт напрямки інформаційної безпеки ІТ-компанії КРОК, зазначив, що технічно захистити рунет можливо (питання лише у вартості цих рішень), а от відключити цілу країну від інтернету не можна — можна лише внести обмеження на мережевий трафік до ресурсів, розміщених на її території, при наявності відповідних технічних засобів.

Що це означає для російського інтернету?

Ні про яку повного блокування інтернету мови не йде. Суверенний рунет буде відрізнятися і від китайського файрвола — принаймні, поки. Простий користувач зможе відкривати будь-які сайти, як і раніше. Але деякі зміни зможе відчути кожен.

• Збоїв стане більше. Якщо почнеться реалізація законопроекту, ніхто не може гарантувати, що все буде працювати нормально.
• Блокувань стане більше. Вони будуть більш точковими, блокувати VPN стане простіше.

«З моменту повноцінного впровадження законодавчої ініціативи і її технічної реалізації на території Росії буде можливе відключення окремо взятих сервісів. Зараз це зробити дуже складно, але в майбутньому, коли технологія по обмеженню запрацює повністю, стане простіше», — зауважив Олексій Королюк, генеральний директор хостинг-провайдера та реєстратора доменів REG.RU.

• Обходити блокування стане набагато складніше. Тепер Роскомнагляд зможе блокувати сайти самостійно, не чекаючи, поки це зроблять оператори.
• Інтернет може стати повільніше. Частина трафіку буде проходити не через оптимальні шляхи і шлюзи фільтрації, а за наказами Роскомнадзора, що може позначитися на продуктивності.
• Інтернет може стати дорожче. Витрати провайдерів на забезпечення нової системи, швидше за все, ляжуть на простих користувачів.

Що суверенний інтернет значить для російського криптосообщества?

Законопроектом немає справи конкретно до крипто-індустрії. Кріптовалюти не є пріоритетним напрямком моніторингу для влади. Завдання закону — захистити цифровий суверенітет Росії (надати Роскомнагляду більше повноважень з блокуванням).

Ніяких нових технічних рішень для відстеження крипто-переказів або блокчейнов законопроект не пропонує. Тому побоюватися блокування криптовалют не варто. Однак закон може зачепити крипторынок по дотичній, як і будь-який інший бізнес в рунеті.

Загальний рівень контролю в мережі збільшується, настрої законодавців мінливі — все це зайві приводи для того, щоб вибрати російську юрисдикцію для роботи.

«Ізоляція завжди негативно відбивається на економічному зростанні, з початку 2019 року ми спостерігаємо неймовірну міграцію блокчейн – і крипто-стартапів в найближчі країни північної Європи — Латвію, Литву й Естонію, та прийняття законопроекту лише посилить цю тенденцію», — зауважив Олексій Поспєхов, представник компанії MISSION.

З прийняттям законопроекту держава отримає більше можливостей для управління трафіком, а значить, і боротьби з тим, що йому не подобається. Теоретично, якщо майнінг або блокчейн будуть визнані незаконними, то у держави буде більше можливостей для технічної боротьби з ними, наприклад, для блокування тематичних ресурсів.

Олексій Королюк зазначив, що заблокувати проведення транзакцій і вплинути на блокчейн, звичайно, не вийде, адже блокчейн — це розподілена система з великою кількістю точок входу та інфраструктурних перетинів всередині самої мережі. Однак відключення окремо взятих сайтів або портів, на яких працюють якісь технологічні рішення, задача проста і цілком здійсненна.

Побоюватися блокування конкретних криптовалют не варто. Олександр Беспалов, член правління Національної Асоціації Блокчейна, зазначив, що передбачене законопроектом використання DPI-обладнання з відповідним теоретично дозволяє відслідковувати будь-який трафік, в тому числі і крипто-транзакції.

Однак транзакції конкретної кріптовалюти заборонити, відстежити і заблокувати дуже складно, так як юзери можуть використовувати різні протоколи передачі інформації, сервіси і криптокошельки.

«Наприклад, ви можете просто використовувати онлайн-гаманець на зразок Blockchain.com або MyEtherWallet, і, по суті, це буде звичайний https трафік, виділити з нього крипто-транзакції дуже складно і навряд чи буде ефективно без крайньої необхідності. До того ж, повного блокування домогтися навіть теоретично неможливо — завжди є обхідні шляхи: від VPN до віддалених терміналів, які блокувати повністю не можна», — уточнив Олександр Беспалов.

“З точки зору крипторынка, закон взагалі мало що змінює: вже зараз технічно відстежити крипто-переклади або ще як-то “ущемити” права і свободи в цій сфері досить просто при наявності відповідного рішення суду”, — зазначив Валерій Петров, віце-президент РАКИБ щодо розвитку та регулювання ринку.

Віктор Аргонов, аналітик інвесткомпанії EXANTE, припустив, що у суверенного рунета могли б бути і позитивні наслідки для вітчизняного крипторынка:

«Наприклад, закон може бути направлений на створення повноцінного внутрішнього крипторынка, де легалізовані вітчизняні криптобиржи, майнінгові компанії та інше. Як і закон про суверенне інтернеті, закон про криптовалютах може стати черговим прикладом своєрідного імпортозаміщення. Реально таке заміщення на практиці — питання складне».

Готуватися до цифрового залізній завісі?

Поки немає, переживати за крипто-активи теж не варто. Всі експерти зазначили, що жоден російський файрвол нам не загрожує — у нас зовсім інша ситуація, а інтернет-інфраструктури в Росії і в Китаї розвиваються принципово різними шляхами.

Запропонований законопроект, до речі, не такий обмежувальний, яким міг би бути: він не вводить єдиного провайдера, право на вихід в інтернет для простих людей і відверту цензуру. В результаті влада не зможе контролювати весь вхідний і вихідний трафік, а лише отримають більше можливостей для точкових блокувань.

«Тривога з приводу даного законопроекту з боку захисників незалежності інтернету виглядає дещо перебільшеною. На тлі обмежень, які сьогодні існують не тільки в Китаї, але і в таких світових економічних центрах, як США, Європа, Індія, російське законодавство все одно залишиться в цьому плані досить ліберальним», — зауважив Валерій Петров, віце-президент РАКИБ.

Доля ринку криптовалют визначиться прийняттям інших законопроектів — «Про цифрових фінансових активах» та «Про краудфандінге», що заплановано на літо 2019 року. Саме вони визначать, за якими правилами будуть працювати учасники крипторынка і варто їм переживати за свої активи.

Дата публікації 26.04.2019

Поділіться цим матеріалом у соціальних мережах і залиште свою думку у коментарях нижче.

---